Не кажучи вже про всіх цих жінок (1964)

Це сатирична комедія Інгмара Берґмана, що висміює мистецтво, славу і чоловічу самозакоханість. У центрі сюжету — музичний критик, який прибуває до вілли знаменитого композитора, щоб написати його біографію, але натомість потрапляє у вир ексцентричних жінок, кожна з яких має свою історію. Фільм грайливо поєднує театральність, фарс і візуальну експериментальність, створюючи легку, але багатошарову розповідь про ілюзії, бажання і творчість.