Квітка 1001 ночі (1974)

«Квітка 1001 ночі» — це поетична кіномозаїка, натхненна східними казками, де любов, випадковість і бажання переплітаються в низці історій, що переходять одна в одну, мов сни. Пазоліні створює світ, сповнений тілесності, свободи та чуттєвості, знімаючи на автентичних локаціях і з непрофесійними акторами, що додає фільму документальної щирості. Це подорож крізь час і простір, де фантазія стає реальністю, а кожна зустріч — відлунням глибоких людських прагнень.