Усі порожні кімнати (2025)

Тиша стає головним мотивом, що огортає простір і підкреслює внутрішні переживання героїв. Порожні кімнати перетворюються на символи самотності, втрат і невимовних думок, які залишаються між стінами. Візуальна мова фільму грає зі світлом і тінню, створюючи атмосферу очікування та невидимої напруги. Це історія про пошук сенсу й відчуття присутності, коли навіть відсутність може промовляти голосніше за слова, а простір стає віддзеркаленням душі.